Президент України Володимир Зеленський підписав законопроєкт №12089 про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача, який встановлює 10-річний строк, після якого не можна витребувати землі чи будівлі в добросовісного набувача, якщо вони раніше належали державі або були комунальними. Про це стало відомо з картки законопроєкту на сайті Верховної Ради, який Зеленський підписав 7 квітня.
У законопроєкті йдеться про випадки, коли майно було придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач).
Винятки:
- майно належить чи належало до об’єктів критичної інфраструктури;
- має стратегічне значення для економіки й безпеки держави;
- входить до об’єктів культурної спадщини, які не підлягають приватизації, об’єктів природно-заповідного фонду.
У проєкті закону інформують, що в разі задоволення позову про витребування майна на користь держави/громади суд вирішуватиме питання про компенсацію добросовісному набувачеві. Перш ніж майно витребують, держорган має перерахувати компенсацію на депозитний рахунок суду. Згідно з документом, після компенсації добросовісному набувачеві держава матиме право вимагати компенсацію з особи, з провини якої таке майно незаконно вибуло з володіння власника.
У Центрі протидії корупції зазначали, що головний ризик цієї законодавчої ініціативи в тому, що вона дає змогу легалізувати будь-яку незаконно виведену з під власності держави чи територіальної громади землю, якщо минуло 10 років від часу такого виведення.
У русі “Чесно” вважають, що запропоновані у законопроєкті формулювання можуть ускладнити повернення майна й земель на тимчасово окупованих країною-агресором РФ територіях України, “хоча на це прямо вказало Головне юридичне управління Верховної Ради”.
Також вони зазначають, що межі багатьох природоохоронних чи історичних земель досі не визначені у Державному земельному кадастрі, через що держава ризикує втратити правові механізми для повернення таких активів.
Активісти додали, що наприкінці березня петиція про накладання вето на цей законопроєкт набрала 25 тис. голосів, але закон усе одно підписали.
Водночас Федерація роботодавців України підтримала закон, бо якщо раніше інвестори, бізнес і громадяни стикалися з ризиком втрати майна через претензії держави, що стосувалися подій багаторічної давності, цей закон “усуває цю правову невизначеність, зменшує ризики для інвестицій і забезпечує стабільність у веденні бізнесу”.
Discussion about this post