2024 року громадяни України стали знову повертатися до використання російської мови в повсякденному спілкуванні. Про це йдеться у звіті за 2024 рік офісу мовного омбудсмена України Тараса Кременя, який опублікували 1 травня.
“Потужний імпульс “самоукраїнізації”, який став одним із проявів реакції українського суспільства на повномасштабне вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року, значною мірою прискорив розширення сфери застосування української мови в останні роки. Однак […] у 2024 році з’явилися ознаки уповільнення процесів українізації”, – ідеться в документі.
За оцінками офісу мовного омбудсмена, “має місце певне зниження порівняно із 2023 роком показників української мовної ідентичності (частки громадян, які вважають українську мову рідною)”.
“Російська мова почала поступово відновлюватися як мова повсякденного спілкування, зокрема й в освітньому середовищі, при комунікації та споживанні контенту в цифровому просторі. Реальний рівень функціонування української мови на значній території України залишається незадовільним. Російська мова домінує в таких великих містах, як Харків, Одеса, Дніпро, Запоріжжя, Кривий Ріг”, – написано у звіті.
На думку його авторів, нові покоління українців наслідують мовні звички своїх російськомовних батьків: віддають перевагу російській мові або й далі толерують її як у приватному, так і в публічному спілкуванні, “підпадають під вплив системної політики держави-агресора, яка залучає значні ресурси на просування російськомовного культурного продукту, розважального й політичного контенту в мережі інтернет”.
Контекст
Згідно з Конституцією України, єдиною державною мовою у країні є українська, але держава гарантує вільне використання російської й інших мов національних меншин.
У липні 2019 року в Україні набув чинності закон про забезпечення функціонування української мови як державної. Згідно із законом, українська мова є обов’язковою для використання в органах державної влади й місцевого самоврядування, а також у публічних сферах суспільного життя. Із січня 2021 року всі постачальники послуг, незалежно від форми власності, мають обслуговувати споживачів українською мовою, на прохання клієнта можуть використовувати іншу мову, прийнятну для обох сторін.
Дія закону не поширюється на сферу приватного спілкування й релігійних обрядів.
9 січня 2025 року Кремінь повідомляв, що протягом 2024 року йому надійшло менше звернень про порушення мовного закону, ніж було 2023-го і 2022 року.
Discussion about this post