Два нещодавніх судових рішення — 25 квітня Волинського окружного адмінсуду щодо ЖК H2O на Осокорках та 6 травня Київського окружного адмінсуду щодо Детального плану території (ДПТ) Мінського масиву — стали потужним ударом по позиціях забудовника Stolitsa Group.
Обидва вердикти поставили під сумнів законність проєктів, реалізованих на тлі суспільного спротиву, і можуть стати прецедентами у протистоянні між громадами та забудовниками, які намагаються ігнорувати чинне містобудівне законодавство.
Забудова Мінського масиву
Що передбачалося
На державних землях сільськогосподарського призначення планувалася тотальна забудова Мінського масиву висотними житловими комплексами на більше ніж 12 000 осіб, без підтвердженої соціальної інфраструктури і з демонтажем більше ніж 400 гаражів оболонців.
Міська рада Києва 10 червня 2021 року з третьої спроби ухвалила ДПТ Мінського масиву, який фактично давав зелене світло на масштабну житлову забудову мікрорайону. Йдеться про межі вулиць Юрія Кондратюка, Петра Калнишевського, північні і західні межі лісу в Оболонському районі столиці. А вже 13 січня 2022 року, Департамент містобудування КМДА видав містобуди на забудову ділянок агрокомбінату “Пуща Водиця” на території Мінського масиву, згідно з затвердженим ДПТ.
Хто стоїть за розробкою
За розробкою детального плану територій стояв ТОВ “Датолит”. Згідно з відкритими джерелами, керує компанією Наталя Угрин. Засновниками Датоліта є акціонерне товариство “БТ Інвест” з Литви (12% ) і кіпрські компанії “BTP First Commercial Limited” (6%) та “Спарентон Лімітед” (82%).
А ось компанії “БТ Інвест”, “BTP First Commercial Limited”, “Спарентон Лімітед” контролюють власники будівельної компанії Stolitsa Group Владислава Молчанова і Раймондас Туменас.
Спротив суспільства
Однак, цей ДПТ викликав доволі неоднозначні оцінки у суспільстві. За даними експертів, розрахунки щодо кількості майбутніх мешканців мікрорайону були помилковими та маніпулятивними. Так, планувалося побудувати близько 6300 квартир, при цьому у мерії вважають, що кількість нових мешканців не має перевищити 11 400 осіб. Депутати шляхом довгих дискусій намагалися дописати нові пункти з вимогами захистити права власників гаражів та забезпечити 1800 місць у школах та 600 у дитячих садках, але за підсумками їх так і не врахували. Землю під гаражами, яку думали залишити їх власникам і не чіпати, таки віддали забудовнику.
Щоразу, коли депутати розглядали питання забудови, під стіни міськради приходили кияни, вимагаючи від обранців не голосувати за цю ініціативу. Жителів мікрорайону обурило, що забудова не передбачає суттєвого розвитку інфраструктури, не вирішено і питання з гаражним кооперативом, на місці якого хочуть звести паркінг. Також на масиві сьогодні існує велика проблема з паркуванням авто, а з урахуванням нових будинків і знесеного гаражного кооперативу, киянам ставити машини буде просто фізично ніде. Та депутати стали на бік забудовника, а не людей. Зрештою тут вирішили, що можна побудувати 19 будинків на 6307 квартир заввишки від 21 до 26 поверхів.
Несподіване рішення суду
Після майже 3 років боротьби Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду 1 серпня 2024 року скасував рішення першої та апеляційної інстанцій щодо детального плану територій в межах вулиць Юрія Кондратюка, Михайла Майорова (Петра Калнишевського), північної та західної межі лісу в Оболонському районі Києва. А вже 6 травня 2025 року рішенням Київського окружного адміністративного суду визнано незаконним затвердження цього ДПТ.
“Це без перебільшення історичне рішення на користь громади міста Києва. Суддя Київського окружного адміністративного суду забезпечила професійний та неупереджений розгляд цього суспільно резонансного питання про скасування незаконного ДПТ Мінського масиву”, – зазначив юрист Олександр Кучерявий, який представляв інтереси киян.
Забудова Осокорків
Скандал у спадок
Житловий комплекс Патріотика на озерах, відомий ще з 2015 року як амбітний, але скандальний проєкт банку “Аркада”, після довготривалого замороження та гучного банкрутства забудовника отримав нове життя під назвою ЖК H2O. Після численних протестів інвесторів і втручання столичної влади права на недобудову були передані новому девелоперу — компанії Stolitsa Group, яка взялася за завершення комплексу. Проєкт отримав не лише іншу назву, але й оновлену концепцію: з обіцянками покращеної інфраструктури, нових архітектурних рішень і збереження природного середовища навколо озер Небреж та Тягле. Таке перезавантаження мало б не лише завершити будівництво, а й повернути довіру інвесторів. Але цього не сталося.
Новий план забудови від Stolitsa Group
Майже одразу після підписання меморандуму, “Столиця” вже представила оновлений план забудови Оскорків. Загальна площа забудови – 90 гектарів. Всього в житловому комплексі мало б бути 11 892 квартири, водночас машиномісць – 4932. Поверховість будинків – 26 поверхів. Згідно з генпланом нового мікрорайону, там планували побудувати шість дитячих садків на 120 та один на 160 місць, дві школи на 36 класів, одну на 24 та дитячу поліклініку на 400 місць. Учасники громадської організації “Екопарк Осокорки” стверджують, що згідно з проєктом забудови, на цих землях хочуть намити пісок висотою 10-12 метрів на 90 гектарів землі та підсипати озеро Небреж. Тобто, щоб звести там будинки доведеться частково засипати озеро.
Щоб добудувати житлові комплекси забудовник порахував на той час суму в розмірі 3,5 млрд гривень. Також заявив, що покупцям квартир у ЖК Патріотика на озерах доведеться доплачувати за куплені квартири. Та проблеми не припинилися, і генеральний директор Stolitsa Group Едуард Соколовський під час зустрічі з інвесторами навіть погрожував про вихід компанії з меморандуму.
Рішучі дії захисників Екопарку
Проте згідно з діючим генпланом Києва, на місці забудови повинна бути зелена зона. Учасники організації “Екопарк Осокорки” створили проєкт публічного простору, який може займати частину Екопарку.
Під час війни будівництво ЖК H2О відновилося після виданих дозволів з боку столичної влади. Зокрема, Департамент міського благоустрою 4 травня 2023 року видав картку на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення у зв’язку із встановленням комплексної забудови території житлового масиву Осокорки-Центральні у Дарницькому районі. Обурені знищенням лісу кияни неодноразово виходили на різноманітні акції протесту.
Рішення суду та реакція від забудовника
25 квітня 2025 року Волинський окружний адміністративний суд скасував дозвіл на будівництво, виданий ТОВ “Контактбудсервіс” для зведення об’єкта на території Екопарку Осокорки. У рішенні суду зазначено, що будівельні роботи проводилися без належних правових підстав та з порушенням норм законодавства. Разом із дозволом судом скасовано і право на будівництво житлового комплексу Н2О. Відтак будь-які пропозиції купівлі квартир у ЖК Н2О є незаконними та можуть розцінюватися як шахрайство.
Своєю чергою коментуючи ситуацію, представники забудовника “Столиця” заявили, що вважають рішення Волинського окружного адміністративного суду першої інстанції таким, що винесене з грубим порушенням норм процесуального та матеріального права і не набрало законної сили, та найближчим часом буде оскаржене в апеляційному порядку.
Підбиваючи підсумки
Ситуації навколо забудови Мінського масиву та ЖК H2O на Осокорках яскраво демонструють глибокі проблеми в системі управління містобудуванням у Києві. Затвердження детальних планів територій без належної соціальної інфраструктури, нехтування екологічними нормами, маніпуляції з документацією та фактичне ігнорування думки громади свідчать про серйозну залежність ухвалених рішень від інтересів девелоперів. Масові забудови на державних землях сільськогосподарського призначення, засипання природних об’єктів і знищення зелених зон відбуваються під прикриттям формального дотримання процедур, що насправді маскує порушення закону та етичних норм.
Попри це, приклади успішного оскарження таких проєктів у судах, як у випадку з Мінським масивом та частково з ЖК H2O, засвідчують важливість громадянського спротиву та юридичної боротьби. Громада, активісти та незалежні юристи продовжують відігравати ключову роль у захисті міського простору. Цей досвід показує, що майбутнє комфортного і сталого міста можливе лише за умов прозорості, врахування інтересів мешканців, дотримання містобудівного законодавства та контролю за діяльністю забудовників.
Discussion about this post