Європейські архітектори Марко Касагранде та Йоганнес Товат розповіли про свій підхід до роботи над сучасними архітектурними проєктами в Україні та поділилися баченням того, якою має бути архітектура в умовах відбудови.
За словами архітекторів, сьогодні Україна перебуває в унікальній ситуації, коли відбудова може стати не просто поверненням до довоєнного стану, а можливістю переосмислити сам підхід до архітектури та розвитку територій. Вони наголошують, що в таких умовах особливо важливо працювати не лише з функціональністю будівель, а з тим, як простір впливає на людину, її емоційний стан і відчуття безпеки.
Архітектори зазначають, що у своїй роботі завжди починають із аналізу ландшафту та середовища, а вже потім переходять до розміщення будівель. Такий підхід, за їхніми словами, дозволяє уникнути типової для минулого архітектури, яка “захоплювала” територію, не зважаючи на потреби людей і контекст місця.
“Ми ніколи не починаємо з будівель. Спершу ми думаємо про простір, про ландшафт, про те, як люди будуть рухатися, жити і відчувати це місце. Архітектура не має домінувати чи захоплювати територію — вона повинна створювати середовище для життя”, — зазначає Йоганнес Товат.
Марко Касагранде, зі свого боку, наголошує, що робота над українськими проєктами сьогодні має значно глибший сенс, ніж класичний девелопмент. На його думку, архітектура може відігравати важливу роль у процесі відновлення не лише міст, а й людей, які в них живуть.
“Люди можуть втрачати будівлі, і це завжди боляче. Але архітектура здатна допомогти відновити зв’язок між людиною і місцем. Ми працюємо з простором дуже уважно — з масштабом, природою, деталями, тому що саме вони формують відчуття дому і безпеки”, — говорить Касагранде.
Архітектори також підкреслюють, що співпраця з будівельною компанією blago будується навколо довгострокового бачення. За їхніми словами, важливо, щоб нові проєкти відповідали не лише сучасним стандартам комфорту, а й враховували потреби майбутніх поколінь, формували спільноти та підтримували зв’язок людини з простором.
У цьому контексті вони зазначають, що робота над проєктами разом із blago дає можливість реалізовувати підхід, у якому архітектура не є самоціллю, а стає інструментом створення якісного середовища для життя — з повагою до ландшафту, місця та людей, які тут житимуть.
“Архітектура має не нав’язувати форму, а підтримувати життя людини в просторі”, — наголошують архітектори.
Довідка
Марко Касагранде — фінський архітектор, урбаніст і теоретик сучасного містобудування, відомий концепцією міст третього покоління. У центрі його професійної філософії — ідея повернення міста до природного середовища та людини як ключового елемента урбаністичного простору. У своїх роботах Касагранде досліджує взаємодію архітектури, ландшафту, біології та соціальних процесів, розглядаючи місто як живий організм, а не лише як сукупність будівель.
Архітектор працював над проєктами в Європі та Азії, викладав і виступав із лекціями про сталий розвиток міст, відбудову та трансформацію постіндустріальних територій. Особливу увагу у своїй діяльності він приділяє темам відновлення міст після криз і травм, збереженню духу місця та створенню середовища, яке сприяє психологічному й соціальному відновленню мешканців.
Йоганнес Товат — шведський архітектор, який спеціалізується на проєктуванні житлових районів, громадських просторів і комплексних міських середовищ із фокусом на людину та якість життя. У своїй роботі він послідовно дотримується принципу пріоритетності простору над формою, приділяючи особливу увагу ландшафту, зеленим зонам і інтеграції архітектури в навколишнє середовище.
Товат має значний досвід роботи з проєктами сталого розвитку, де поєднуються комфорт, інфраструктура та екологічність. Він переконаний, що сучасна архітектура повинна уникати підходу “будівля як домінанта” і натомість формувати простір для взаємодії, життя та спільноти. У своїх проєктах архітектор працює з концепцією архітектури, яка не захоплює територію, а делікатно вписується в неї.
Discussion about this post