Ілюстративне фото
Часто одночасно виникає необхідність вирішувати десятки практичних питань: приймати спадщину, шукати документи, підтверджувати родинні зв’язки, відновлювати старі правовстановлюючі документи. Особливо багато труднощів виникає тоді, коли спадщиною є квартира, право власності на яку оформлювалося 20-40 років тому.
Старі документи, відсутність інформації в сучасному реєстрі, помилки в прізвищах, проживання спадкоємця за кордоном або невизначені частки співвласників – усе це може стати перешкодою для нотаріального оформлення.
Водночас важливо розуміти: проблема з документами не завжди означає відсутність права на спадщину. У багатьох випадках необхідно лише правильно встановити юридичний факт, відновити документ або підтвердити історію виникнення права власності.
Розглянемо найпоширеніші ситуації.
1. Пропущено шестимісячний строк для прийняття спадщини
Життєвий приклад. Донька проживає у Кракові. Її мати померла в Україні, але до нотаріуса вона звернулася лише через дев’ять місяців. Чи означає це, що вона автоматично втратила право на спадщину? Не обов’язково.
Як вирішити?
Насамперед потрібно звернутися до нотаріуса та з’ясувати, чи заведена спадкова справа і чи є спадкоємці, які вже прийняли спадщину. Якщо такі спадкоємці є і вони погоджуються на прийняття спадщини пропущеним спадкоємцем, можливе вирішення питання за згодою спадкоємців у порядку, передбаченому законом.
Якщо згоди немає, спадкоємець може звернутися до суду з вимогою визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини. У такому випадку необхідно довести поважність причин пропуску строку. Сам факт проживання за кордоном не означає автоматичного поновлення строку. Суд оцінює конкретні обставини та докази.
Які документи можуть знадобитися:
- паспорт та РНОКПП;
- свідоцтво про смерть;
- документи про родинні відносини;
- документи на спадкове майно;
- інформація про спадкову справу;
- документи, які підтверджують причини пропуску строку;
- документи про перебування за кордоном (посвідка на проживання, документи про роботу або навчання, підтвердження перетину кордону);
- медичні документи (якщо причиною була хвороба чи лікування);
- письмова згода інших спадкоємців (якщо питання вирішується без суду).
Алгоритм дій: нотаріус – перевірка спадкової справи – згода інших спадкоємців або суд – повторне звернення до нотаріуса.
2. Спадкоємець проживав разом зі спадкодавцем
Життєвий приклад.
Павло кілька років жив разом із матір’ю у її квартирі. Вони були зареєстровані за однією адресою, разом вели господарство та оплачували комунальні послуги.
Після смерті матері Павло не подавав заяву про прийняття спадщини, оскільки вважав, що фактичне проживання разом означає автоматичне оформлення квартири на нього.
Як вирішити?
Якщо спадкоємець постійно проживав зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини, за загальним правилом він вважається таким, що прийняв спадщину, якщо не відмовився від неї у встановленому порядку. Але це ще не означає, що квартиру можна просто переоформити без документів. Павлу потрібно звернутися до нотаріуса та підтвердити факт постійного проживання разом із матір’ю.
Для цього можуть використовуватися:
- паспорт;
- свідоцтво про смерть;
- свідоцтво про народження;
- довідка або витяг про місце проживання;
- відомості про реєстрацію за однією адресою;
- документи щодо оплати комунальних послуг;
- інші документи, які підтверджують фактичне спільне проживання.
Якщо Павло фактично жив із матір’ю, але був зареєстрований за іншою адресою, ситуація складніша. Тоді необхідно збирати інші докази фактичного постійного проживання. Якщо нотаріус не може встановити цей факт, може виникнути необхідність звернення до суду. Важливо: реєстрація місця проживання є важливим доказом, але в конкретній ситуації оцінюються всі обставини та документи.
3. Спадкоємець живе за кордоном
Життєвий приклад. Ігор багато років працює в Німеччині. Його батько помер в Україні. Ігор не може приїхати найближчим часом, але хоче вчасно прийняти спадщину. Чи потрібно обов’язково їхати в Україну?
Не завжди.
Як вирішити? Ключове питання не фізична присутність спадкоємця в Україні, а своєчасне вчинення необхідної юридичної дії. Ігорю необхідно організувати подання заяви про прийняття спадщини у межах встановленого строку. Одним із варіантів є звернення до консульської установи України за кордоном. Перед візитом до консульства України варто заздалегідь уточнити порядок вчинення відповідної нотаріальної дії та перелік документів.
Можуть знадобитися:
- паспорт або закордонний паспорт;
- РНОКПП;
- свідоцтво про смерть;
- свідоцтво про народження;
- документи на квартиру або інше майно;
- заповіт, якщо він існує;
- інформація про спадкову справу та нотаріуса, якщо вона вже заведена.
Якщо у спадкоємця немає свідоцтва про смерть, залежно від обставин можна звертатися до відповідних органів для отримання повторного документа або інформації з Державного реєстру актів цивільного стану.
Головне: перебування за кордоном не варто відкладати “до повернення в Україну”. Спочатку потрібно подбати про дотримання строку.
4. Втрачено оригінал документа на квартиру
Життєвий приклад. Після смерті матері Олена знайшла лише копію договору купівлі-продажу квартири, укладеного у 1998 році. Оригіналу немає.
Чи означає це, що квартиру неможливо успадкувати? Ні.
Як вирішити?
Спочатку потрібно встановити, на якій підставі квартира належала спадкодавцю. Якщо це був договір купівлі-продажу, потрібно з’ясувати, хто його посвідчував та де можуть зберігатися матеріали щодо його оформлення.
Залежно від ситуації інформацію можна шукати:
- у нотаріуса;
- у державному нотаріальному архіві;
- у БТІ;
- в органі приватизації;
- у державних реєстрах;
- в архівних установах.
Також потрібно перевірити відомості про право власності в Державному реєстрі речових прав.
Які документи можуть допомогти:
- копія втраченого документа;
- договір купівлі-продажу;
- свідоцтво про право власності;
- документи про приватизацію;
- технічний паспорт;
- документи БТІ;
- архівні довідки;
- інформація з реєстрів.
Спочатку необхідно використати можливості для відновлення документа або підтвердження права адміністративним шляхом. Якщо це неможливо і нотаріус відмовляє в оформленні спадщини, варто отримати письмову постанову про відмову та вже після цього визначати подальший спосіб захисту.
5. Право власності старе, а в сучасному реєстрі його немає
Життєвий приклад. Андрій після смерті батька знайшов свідоцтво про право власності на квартиру, видане у 1997 році. Однак у сучасному Державному реєстрі речових прав інформації про квартиру немає. Перша думка: “Значить, право власності не зареєстроване?”. Не обов’язково.
Як вирішити?
Право власності на нерухомість могло виникнути та бути зареєстроване за правилами, які діяли багато років тому. Тому відсутність запису в сучасному електронному реєстрі сама по собі не означає відсутності права власності.
Необхідно відновити історію квартири:
коли виникло право – на якій підставі – ким було оформлене – де проводилася реєстрація – які документи це підтверджують. Якщо квартира приватизована, перевіряються документи про приватизацію та матеріали БТІ. Якщо придбана, договір та відомості про його реєстрацію.
Можуть знадобитися:
- старе свідоцтво про право власності;
- документи про приватизацію;
- договори;
- реєстраційне посвідчення;
- документи БТІ;
- архівні довідки;
- технічний паспорт;
- інформація з реєстрів.
Якщо адміністративним шляхом підтвердити право неможливо, а нотаріус не може оформити спадщину, звертайтесь до суду з наявними документами.
6. У документах різні прізвища, імена або по батькові
Життєвий приклад. У свідоцтві про народження донька записана як Івасенко, у свідоцтві про шлюб – уже Петрина, а в документах на квартиру її мати зазначена під іншим варіантом написання імені. Для родини очевидно, що йдеться про одну людину. Але для нотаріуса кожен документ має юридичне значення і може бути відмова у вчиненні нотаріальних дій.
Як вирішити?
Спочатку потрібно звернутися до ДРАЦС та з’ясувати, чи можна виправити помилку або отримати повторні документи чи витяги. Якщо адміністративним шляхом проблему вирішити неможливо, залежно від обставин може знадобитися звернення до суду для встановлення юридичного факту, наприклад, факту родинних відносин або належності документа конкретній особі.
Що може знадобитися?
- свідоцтва про народження;
- свідоцтва про шлюб;
- свідоцтва про смерть;
- паспорти;
- документи на квартиру;
- архівні документи;
- витяги з ДРАЦС;
- інші документи, які дозволяють простежити зміну персональних даних.
Головне – спочатку визначити, яку саме розбіжність потрібно усунути. У випадку неможливості виправити помилку, важливо звернутися до місцевого суду, надати наявні документи.
7. Знайдено старий заповіт, але може існувати новий
Життєвий приклад. Після смерті батька діти знайшли заповіт 2010 року, за яким квартира переходить одному із синів. Але під час оформлення спадщини з’ясувалося, що у 2018 році батько склав інший заповіт.
Тепер виникає питання: який документ має значення?
Як вирішити? Необхідно звернутися до нотаріуса та перевірити відомості про заповіти у Спадковому реєстрі.
Потрібно встановити:
- чи існував пізніший заповіт;
- коли він був посвідчений;
- чи змінювався або скасовувався попередній;
- кому заповідано квартиру;
- який зміст останнього волевиявлення.
Якщо спадкоємець вважає, що останній заповіт був складений із порушенням закону або волевиявлення спадкодавця не було вільним, питання про його недійсність може вирішуватися судом. При цьому необхідно враховувати й право окремих осіб на обов’язкову частку у спадщині, якщо для цього є законні підстави. Тому знайдений вдома заповіт – це лише початок перевірки, а не гарантія того, що саме за ним буде оформлена квартира.
Але правильний алгоритм зазвичай інший:
виявити проблему – звернутися до нотаріуса – встановити, якого документа або факту бракує – спробувати отримати документ через архіви, офіційні органи, чи виправити помилку – отримати письмову відмову, якщо нотаріальне оформлення неможливе – визначити правильний спосіб судового захисту.
Поради, які будуть корисними всім, хто приймає спадщину
- Визначте дату відкриття спадщини. Саме від неї залежать строки та багато інших юридично важливих обставин у спадковій справі. Перевірте, чи була квартира спільною сумісною власністю подружжя. Після смерті одного з подружжя не завжди вся квартира автоматично входить до складу спадщини.
- З’ясуйте, чи не було рішення суду щодо квартири. Судові спори, арешти або рішення про визнання права можуть безпосередньо впливати на можливість оформлення спадщини. Наявність обтяження не обов’язково позбавляє спадкоємця права, але його необхідно враховувати під час оформлення.
- З’ясуйте, чи не змінювався номер квартири або адреса будинку. Старі документи іноді містять адресу, яка сьогодні має інше написання або нумерацію. Якщо змінювалася назва вулиці, зберігайте документи про перейменування. Це може допомогти довести, що адреса у старому документі та сучасна адреса стосуються одного об’єкта.
Оформлення спадщини на квартиру не завжди зводиться до простого звернення до нотаріуса та отримання свідоцтва про право на спадщину. Особливо складними можуть бути ситуації, коли квартира була придбана, приватизована або оформлена багато років тому, документи втрачені, право власності не відображається у сучасному реєстрі, а персональні дані спадкодавця чи спадкоємців містять розбіжності.
Найважливіше правило для спадкоємця – не зволікати та не намагатися самостійно визначити, що “квартиру вже неможливо успадкувати” лише через відсутність певного документа. Кожна ситуація потребує окремої перевірки документів та історії виникнення права власності.
