Запровадження механізму транскордонного вуглецевого коригування (CBAM) становить серйозні ризики для української економіки, заявила керівниця проєкту “Кліматична платформа ФРУ” Ольга Кулик у коментарі для видання Delo.ua.
За словами експертки, 2023 року обсяг українського експорту до ЄС товарів, які підпадають під CBAM, сягав $3,6 млрд, або 9,9% усього експорту з України. Європейський напрям є головним для української вуглецевомісткої продукції.
“78,3% українського експорту електроенергії, 80,7% експорту алюмінію, 82,5% експорту чорних металів і металопродукції, 86,5% цементу й цементних клінкерів, а також 90% експорту добрив у 2023 році були спрямовані до Європейського союзу”, – зазначила Кулик.
За її даними, негативний економічний ефект CBAM може датися взнаки вже в перший рік запровадження, ВВП України може скоротитися на 4,8%, а експорт до ЄС – на 7,8%.
Кулик вважає, що державний бюджет України після введення СВАМ щороку недоотримуватиме $2,8 млрд, а ринок праці втратить понад 73 тис. робочих місць. У 2030–2035 роках загальні втрати зайнятості можуть сягнути 120 тис. робочих місць, а податкові надходження – упасти на $3,6 млрд.
“На відміну від європейських металургійних заводів, що працюють у відносно стабільних умовах і отримують від Єврокомісії мільярдні гранти на декарбонізацію, українські металурги таких можливостей не мають”, – підкреслила вона.
Контекст
У грудні директор GMK Center Станіслав Зінченко сказав, що Україна має шанс дістати відтермінування дії механізму транскордонного вуглецевого коригування за умови термінових дій уряду.
Discussion about this post