2025-й рік – перший з початку повномасштабного вторгнення, коли в Одесі після глибокої кризи спостерігається підйом ринку будівництва в Одесі. Через те вже почалися перші показові кейси навколо привабливих ділянок для інвестування.
Конфлікт інтересів під прикриттям “історичної справедливості”
Ситуація з ділянкою по вулиці Краснова, 2б в Одесі перетворилась на показовий кейс, який демонструє, як економічний конфлікт за доступ до прибуткової території подається, як боротьба за “історичну справедливість”. Компанія “Екател авто”, яку пов’язують з лідером ринку нерухомості в Одесі “Гефестом”, у 2020-х роках придбала цю ділянку. Декілька років вона намагається оформити на свою власність земельну документацію, проте зазнає цілеспрямованого тиску – через медійні кампанії, політичні блокування та спекуляції на темі єврейського кладовища.
Формально конфлікт виглядає, як з суперечка щодо будівництва на території де начебто були єврейські поховання. Проте ще у 2023 році були проведені відкриті для громадськості археологічні дослідження (шурфування) на земельній ділянці. За висновками археологів – на цій ділянці “археологічні та історичні об’єкти (залишки давніх поселень, давні чи сучасні поховання, археологічні артефакти, сліди ритуалів тощо) не виявлені.
Реальний інтерес — контроль над сусідньою ділянкою
Аналіз ситуації виявляє значно глибший зміст: мова йде про контроль над логістичним вузлом, який фактично є єдиним виходом із сусідньої ділянки площею 4,6 га – території колишнього машинобудівного заводу Міністерства оборони.
Ця земля, за даними розслідувань, у 2016-2019 роках перейшла в приватні руки через класичну схему штучного банкрутства та була передана компаніям, що, за деякими даними, афільовані із бізнесменом Вадимом Альперіним, якого Президент Володимир Зеленський назвав “королем контрабанди” України. Прямої участі у процедурі відчуження Міністерство оборони не брало – землю виводили через виконавчі служби та “технічні” інвестиційні угоди.
Нинішній власник території Краснова, 2б придбав її законно. Була проведена технічна інвентаризація, інженерні та археологічні обстеження. Архівні карти XIX століття, кадастрові виписки та висновки експертів не виявили на цій території жодних поховань чи пам’яток. Земля не входить до реєстрів культурної спадщини, не є частиною археологічної зони і не має статусу кладовища. Всі ці дані є у відкритому доступі і супроводжуються відповідними висновками, які були передані міським органам та депутатам.
Компанія виграла всі суди, які підтвердили її законність дій.
Політичний тиск і вибіркова увага
Проте, як тільки депутати земельної комісії дали позитивний висновок для внесення питання відведення земельної ділянки на сесію міської ради, відразу кілька анонімних Telegram-каналів та видань, а згодом і деякі місцеві депутати, зокрема з фракції “Слуга народу” й навіть релігійні організації заявили, що на місці забудови нібито колись було єврейське кладовище.
Зауважимо, що цю тезу активно озвучує голова фракції “Слуга народу” в Одеській міськраді Вадим Мороховський. Саме він неодноразово називав забудову “аморальною”, “такою, що ображає релігійні почуття”.
Тобто фракція в Одеські міськраді таким чином робить перепони законним правам користування земельною ділянкою, яка розташована поруч з тією, що пов’язують з інтересами “короля контрабанди” Вадима Альперіна.
Важливий момент: на засіданнях спеціальної робочої групи було зазначено спеціалістами, що згідно з архівними даними кладовище розташовувалося на місці сучасного Артилерійського парку, тобто через дорогу від зазначеної земельної ділянки.
До речі, саме на цій ділянці у березні 2023 року для прокладання комунікацій були проведені глибокі земляні роботи на території паркової зони, у межах кладовища. Територія, де це відбувалося, має охоронний статус, але тоді жодної реакції з боку ані активістів, ані депутатів, які виступають проти будівництва, не було.
Дивна вибірковість уваги до одних ділянок і повна мовчанка щодо інших викликає логічні підозри. Усе це створює враження, що тема “історичного кладовища” використовується як зручний інструмент тиску – не для захисту спадщини, а для блокування доступу до сусідньої території, яку фактично не можна освоїти без виїзду через земельну ділянку ТОВ “Екател авто”.
Ще один цікавий факт – голосування на одній із сесій Одеської міськради у 2023 році за технічне оформлення ділянки за адресою вулиця Краснова, 2б для розміщення та обслуговування споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства ПП “Нікас” в оренду на 20 років.
Після тривалих обговорень і гучної публічної кампанії депутати, включно з фракцією “Слуга народу”, несподівано підтримали проєкт рішення щодо технічного оформлення ділянки 2б. Це рішення супроводжувалося конфліктами навколо складання мандатів депутатів, переформатуванням домовленостей у міськраді й тиском на депутатів, про що відкрито говорили представники інших фракцій. Таким чином, позиція Мороховського, який раніше активно виступав проти забудови, як бачимо, згодом кардинально змінилася. І фракція проголосувала за відведення в охоронній зоні земельної ділянки.
Проблема глибша за Одесу — конфлікт спадщини й інвестицій
Ця ситуація — не лише про Одесу. Це класична проблема з забудовою “старих міст”, де зачіпаються морально-етичні питання щодо історичної пам’яті. Особливо це відчутно, коли на знакових місцях виростають новобудови.
Але якщо говорити юридично, яка склалася в Одесі, то прямих блокерів для забудови справді тут немає. Адже друге єврейське кладовище офіційно ліквідували ще в 70-х роках минулого століття. При цьому частину могил було перенесено.
Натомість зараз у хід ідуть політичні важелі, що свідчить не про охорону спадщини, а про використання моральних тем як інструменту тиску. Компромісом може стати участь у створенні меморіального комплексу.
